Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вмін­ня здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам'ятки історії та культури, створювати власні твори-описи пам'ятки історії та культури в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми

Бесіда за запитаннями

1. Які типи мовлення, як правило, поєднуються в текстах художньо­го стилю?

2. Чим відрізняється художній опис від публіцистичного? Художній опис від наукового?

3. Які художні засоби й деталі допомагають авторові передати власні враження від зображеного?

4. Чи доводилося вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди? Яким стилем мовлення ви послуговувалися?

IV. Робота з текстами (підготовча робота до складання твору-опису пам'ятки історії та культури)

► Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Що спільного в їх змісті? Зіставити, як описують собор письменники.

Текст 1

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплу­тувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого зо­лота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (3 роману П. Загребельного «Диво»).

Текст 2

Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високо­го,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно сто­ять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!

Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почу­ваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).

Текст З

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скра­дає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього роз­ширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу... (З роману О. Гончара «Собор»).

► Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?

► Які образні вислови добирають письменники до собору?

V. Самостійне складання письмового твору-опису за власними спостереженнями в художньому стилі

► Скласти в художньому стилі твір-опис пам'ятки історії та куль­тури одного з історичних міст України, який ви відвідали з екс­курсією (наприклад, театру, собору або іншої історичної будівлі). Використати поданий початок.

У спілкуванні з гарними містами, як і з людьми, прагнемо зба­гатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам'ятках історії та культури...

► У тексті твору дати відповіді на питання: Які почуття й настрої викликає у вас пам'ятка? Що дивує й захоплює під час її спогля­дання ?

► Дібрати влучний заголовок, який виражав би основну думку твору.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису пам'ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вра­жень у художньому стилі.